АнтонКарюк

Антон народився у Центральній Україні в промисловому місті Дніпро, де отримав ступінь магістра з архітектури в Придніпровській Державній академії Будівництва та Архітектури в 2011 році. У віці 22 років переїхав до Києва, працював журналістом в різних виданнях. З 2015 року почав професійну кар'єру, як художник, створюючи абстрактні полотна, пізніше переключивши свою увагу на мультидисциплінарні медіуми такі як, інсталяція, перформанс і відео-арт. У 2020 році Карюк закінчив студію Перформансу в Академії Мистецтв Познані під керівництвом професора і художника Януша Балдиги. З 2017 року Антон живе і працює у Литві. У Вільнюсі Антон є частиною команди щорічного квір-фестивалю Kreives.

Його мультимедійні роботи виставлялися на міжнародних виставках, в тому числі в Балтійській галереї сучасного мистецтва (Польща); Alte Feuerwache Loschwitz (Дрезден, Німеччина); Galerie Rasch (Кассель, Німеччина); Kulturhuset Leoparden (Швеція); галерея Литовської міждисциплінарної асоціації художників (Вільнюс, Литва) та інші. Антон брав участь у різних європейських арт-резиденціях. У 2020 художник отримав стипендію міністра культури Польщі Gaude Polonia, індивідуальні державні стипендії для творців культури і мистецтва Литовської ради з культури, а також потрапив в шорт-лист української премії для молодих художників PinchukArtCentre Prize.У 2010 я переїхав в одну з найбільш забруднених столиць Європи — місто Київ. Переконуючись, що майже всі наші сучасні екологічні проблеми походять з глибинних соціальних проблем, я присвятив не одну роботу ірраціональності, яка домінує над суспільством. Для мене вкрай важливо донести ідею, що нинішнє ринкове суспільство побудоване навколо жорстокого девізу «рости або померти» - абсолютно безособового, автоматичного механізму, з торгівлею для отримання прибутку і промисловим розширенням заради самого себе.

Участь в українській і в литовській арт-сценах для мене залишається пріоритетним. Але не обмежуючись рідними стінами, мені пощастило працювати з кураторами та колегами з Німеччини, Швеції, Туреччини, Польщі та Норвегії, а також бути учасником численних резиденцій. Етична життєва позиція, яка стверджує, що людські істоти мають право та обов'язок визначати зміст і форму свого життя допомагає мені залишатися гуманістом. Я знімаю, пишу, фотографую, малюю і будую, щоб розповісти про красу маргінальності.