Глосарій

А

Акціонізм (віденський акціонізм)

Радикальна, часто конфронтаційна течія перформансу, повʼязана з Віднем 1960-х, що використовує тіло, ритуал і порушення табу як основний засіб вираження; вплинула на пізнішу практику боді- та витривалісного мистецтва.

Архів (у перформанс-студіях)

Сукупність матеріалів — документів, фотографій, відео, усних свідчень, предметів, — зібраних постфактум для збереження знання про твори, які за своєю природою не можна колекціонувати чи виставляти в їхній первинній живій формі.

Б

Боді-арт

Напрям перформансу, в якому тіло самого художника є головним матеріалом і місцем твору, часто використовується для дослідження ідентичності, витривалості, болю чи фізичних меж.

В

Витривалість

Якість або стратегія в перформансі, коли художник підтримує виснажливий фізичний чи психічний стан — біль, виснаження, повторення, обмеження — протягом певного часу, випробовуючи межі тіла й здатність глядача дивитися.

Д

Документація

Фото-, відео-, текстова чи предметна фіксація, зроблена під час або після перформансу. Оскільки самою живою подією не можна володіти чи продати її, документація часто є єдиним слідом, через який твір поширюється, вивчається чи потрапляє в архів.

Е

Ефемерність

Властивість бути тимчасовим і неповторним — визначальна умова мистецтва перформансу, чий «об'єкт» — подія, що існує лише один раз, у часі, і не може бути повністю відтворена згодом.

І

Інтервенція

Мистецька дія, вбудована в наявний публічний простір, інституцію чи соціальну ситуацію, зазвичай без попереднього анонсування, яка порушує або переосмислює звичне функціонування цього контексту.

Імпровізація

Дія, що народжується в моменті, а не є повністю визначеною наперед, що дозволяє перформансу реагувати на конкретних глядачів, простір чи непередбачені обставини певного показу.

К

Костюм

Одяг чи тілесне покриття, спеціально створене або обране для перформансу, що функціонує не як повсякденний одяг, а як засіб, який трансформує, приховує чи маркує тіло виконавця для дії.

Л

Лайв-арт (мистецтво живої дії)

Широкий збірний термін для часових, часто гібридних практик, що відбуваються за присутності глядачів, — охоплює перформанс, але також перетинається з театром, танцем та інсталяцією.

М

Мистецтво перформансу

Форма мистецтва, в якій сама дія, тіло та присутність художника, здійснені наживо перед глядачами або камерою, є твором мистецтва, а не засобом створення окремого об'єкта.

П

Партитура / інструкція

Письмовий або усний набір вказівок, що визначає дії для виконання, дозволяючи повторювати перформанс, доручати його іншим виконавцям або по-різному інтерпретувати за кожної постановки; практика, що бере початок від «івент-скорів» Fluxus.

Перформанс у публічному просторі

Перформанс, що відбувається поза спеціалізованими мистецькими майданчиками — на вулицях, площах, у транспорті чи інших повсякденних місцях, — де непідготовлені перехожі стають ненавмисними, часто несвідомими глядачами.

Р

Реперформанс / реконструкція

Повторне виконання раніше створеного перформансу — або самим автором, або іншим художником, — що порушує питання автентичності, документації та того, що залишається від живого твору з часом.

Реквізит / предметний перформанс

Перформанс, у якому фізичні об'єкти — побутові речі, сконструйований реквізит чи матеріали — виступають активними співучасниками дії, а не просто декорацією.

С

Сайт-специфічний

Твір, задуманий для конкретного місця і невіддільний від нього, що спирається на історію, архітектуру чи соціальне значення цього місця, а не є переносним у будь-який простір.

Свідчення / глядацтво

Роль людини, присутньої на живому перформансі. На відміну від глядача завершеного об'єкта, присутність, увага і часом фізична близькість свідка до ризику розглядаються як частина того, що завершує твір.

Т

Тривалісний перформанс

Твір, побудований на подовженому, часто безперервному проміжку часу — годинах, днях чи довше, — де сама тривалість є головним матеріалом, а ставлення глядача до очікування, втоми чи уваги стає частиною сенсу.

У

Учасницький / реляційний

Твір, у якому глядачів запрошують взяти активну роль — доповнити, змінити чи спільно створити роботу, — перетворюючи перформанс з того, на що дивляться, на те, що виконується разом із глядачами.

Х

Хепенінг

Слабо структурована, часто учасницька подія, що виникла наприкінці 1950-х–60-х, яка стирає межу між образотворчим мистецтвом і театром і зазвичай не має чіткого сценарію.